Пеня, передбачена ч. 5 ст. 13 Закону від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», за порушення строків розрахунків за експортно-імпортними операціями в період карантину, встановленого Кабміном на всій території України з метою запобігання поширенню COVID-19, нараховується на загальних підставах, без застосування положень абз. 11 п. 52-1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду.
У справі, що розглядалася, підприємство звернулося до суду з позовом до контролюючого органу, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД).
Позивач вважав висновки контролюючого органу, які стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, необґрунтованими, оскільки з 1 січня 2021 року пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті у сфері ЗЕД є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 ПКУ, а тому нарахування пені у спірних правовідносинах суперечить положенням абз. 11 п. 52-1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Верховний Суд виснував, що спірні правовідносини є специфічними та регулюються спеціальним Законом України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту та валютні операції», тож саме його норми слід застосовувати щодо нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті.
Також КАС ВС звернув увагу, що введення воєнного стану в Україні не можна розцінювати як форс-мажорну обставину для неперерахування контрагентом-нерезидентом на рахунки позивача коштів за поставлений товар у межах зовнішньоекономічних контрактів.
Постанова Верховного Суду від 23 липня 2024 року у справі №240/25642/22 (провадження № К/990/13274/24).
Джерело: Судова влада України