Якщо дефіцит кадрів залишатиметься, Гетманцев пропонує залучати трудових мігрантів із бідніших країн

За даними НБУ, у серпні 2024 року попит на робочу силу зріс, проте пропозиція залишається обмеженою через війну, що призвело до найнижчого рівня нових резюме за останні чотири роки. Основними факторами, що стримують ринок, є мобілізація, дефіцит кадрів та міграція

Ринок праці пожвавлюється, утім його продовжують стримувати структурне безробіття і нестача працівників.

 

За оцінками Нацбанку, із стабілізацією ситуації в енергетиці попит на робочу силу у серпні пожвавився, що підкріплюється зростанням кількості нових вакансій і покращенням оцінок підприємств щодо кількості працюючих.


Утім пропозиція робочої сили залишалась обмеженою через вплив війни:


  1. Кількість нових резюме є найменшою за останні 4 роки.
  2. Сторонні дослідження, зокрема ІЕД, фіксують нові максимуми дефіциту, насамперед, кваліфікованих працівників.
  3. Згідно із опитуванням центру Разумкова, серед головних проблемних факторів на ринку праці фігурують: мобілізація (73% опитаних), дефіцит кадрів (54%), відтік людських ресурсів за кордон (48%). Відповідно до опитуванням ФОП від ЄБА, 64% підприємств назвали мобілізацію чинником, що має найбільший негативний вплив на бізнес.
  4. Зовнішня міграція також продовжує чинити тиск на ринок праці. За даними ООН, на 19 серпня 2024 року кількість мігрантів з України сягнула 6.7 млн осіб (з початку року зросла майже на 400 тис. осіб). Найбільше українських мігрантів у Німеччині (1.1 млн), Польщі (976 тис.) та Чехії (361 тис.)
  5. Одночасно рівень безробіття залишається суттєвим, що говорить насамперед про його структурну складову (пов’язану із структурними змінами в економіці, потоками міграції). НБУ дещо покращив прогноз рівня безробіття за методологією МОП у 2024 році із 14,2% до 13,9% (18,2% оцінка за 2023 рік). Однак це все ще помітно вище, ніж до війни (9,8%).
  6. При цьому спостерігаються значні диспропорції у зайнятості по регіонам. За опитуванням КМІС, значні складнощі з пошуком роботи відзначають мешканці прифронтових областей, що разом із обмеженим доступом до навчання з підвищення кваліфікації утримує їх від пошуку роботи (лише 13% опитаних у прифронтових областях не мають роботи та шукають її, та ще 7% планують відкриття власного бізнесу).


Для найманих працівників хороша новина в тому, що дефіцит кадрів підштовхує конкуренцію за людські ресурси і відповідно стимулює зростання заробітних плат, які за підсумками першого півріччя зросли на 17,7% у реальному вимірі (рік до року), випередивши довоєнний рівень. Утім це стримує виробничу активність і економічне відновлення.

«Питання стимулів для повернення наших громадян, що виїхали з країни через війну, а також залучення трудових мігрантів із третіх дружніх країн. Очевидно, що це питання на «після війни». При цьому розумію увесь скепсис у суспільстві щодо повернення наших «зовнішніх» мігрантів... Скажу так, не всі, хто виїхав – залишаться за кордоном, частина – із завершенням війни і початком відновлення – повернеться. Маємо додатково стимулювати цей процес. Розумію також і непопулярність ідеї залучення трудових мігрантів із бідніших країн. Утім якщо дефіцит кадрів залишатиметься, а можливості його подолання за рахунок внутрішніх джерел, в т.ч. за рахунок підвищення рівня зайнятості, зростання продуктивності праці, буде вичерпано, то інших варіантів залишається не так вже й багато», – прокоментував Данило Гетманцев.

Джерело: Данило Гетманцев