Екоподаток: як визначати клас небезпеки відходів, що розміщуються

Перелік чинних нормативно-правових актів у сфері визначення класу небезпеки відходів, що розміщуються для коректної сплати екологічного податку

Ставки податку за розміщення відходів встановлюються залежно від класу небезпеки та рівня небезпечності відходів (п. 246.2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).


Практичне виконання п. 246.2 ПКУ здійснюється з урахуванням чинних нормативно-правових актів, а саме:


  1. Порядку ведення реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів (постанова КМУ від 31.08.1998 № 1360);
  2. Порядку ведення реєстру місць видалення відходів (постанова КМУ від 03.08.1998 № 1216);
  3. Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів (постанова КМУ від 01.11.1999 № 2034);
  4. Рішення Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва від 15.07.2014 № 33 «Про необхідність усунення Міністерством охорони здоров’я України порушень принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»;
  5. Класифікатора відходів ДК 005-96 (затверджений та введений в дію наказом Держстандарту України від 29.02.1996 № 89);
  6. Порядку створення та адміністрування інформаційної системи управління відходами (постанова КМУ від 05.12.2023 № 1279);
  7. Порядку видачі, відмови у видачі, анулювання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів (постанова КМУ від 19.12.2023 № 1328).


Таким чином платник екологічного податку визначає клас небезпеки відходів, що розміщуються для застосування ставок екологічного податку використовуючи чинні нормативні документи.


Джерело: ДПС