Стягнення аліментів на дітей за рішенням суду: що має знати бухгалтер

Підстави для відрахування із зарплати

За ч. 1 ст. 127 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) та ч. 1 ст. 26 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон про оплату праці) відрахування із зарплати можна провадити виключно у випадках, передбачених законодавством України. Своєю чергою, звернення стягнення на зарплату пенсію, стипендію та інший дохід боржника за виконавчим документом – захід примусового виконання судових рішень, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон №1404).

Про звернення стягнення на зарплату та інші доходи виконавець виносить постанову, яку надсилає для виконання роботодавцю фізособи (ч. 3 ст. 68 Закону №1404). Аналогічно у ч. 6 ст. 71 Закону №1404 сказано, що у разі стягнення аліментів, як частки заробітку (доходу) боржника, відрахування здійснюють з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови виконавця.

У разі одержання такого документа, роботодавець зобов’язаний провести відраховування, адже вимоги виконавця щодо виконання рішень обов’язкові на всій території України (ч. 4 ст. 18 Закону №1404).

Отже роботодавцеві, а точніше його бухгалтеру, потрібно виконати приписи виконання щодо утримання аліментів.

Перші кроки після одержання виконавчого документу

Дійте за таким алгоритмом:

1. Заводимо журнал для фіксації надходження виконавчих документів. Про його ведення свого часу говорили фахівці Мінсоцполітики України в листі від 01.03.19 №247/0/206-19.
2. У журналі доцільно відображати дату надходження документа, його реквізити, найменування виконавця, який його направив.
3. Забезпечте надійні умови зберігання виконавчих документів. Це може бути вогнетривка шафа або сейф.
4. Виконавчий лист передається бухгалтеру, який відповідає за нарахування зарплати, для проведення відрахувань.

У якому розмірі суд може призначити аліменти

Аліменти присуджують або в твердій грошовій сумі, або у відсотках від заробітку.

Аліменти у твердій сумі

Коли йдеться про визначення аліментів у твердій сумі, клопоту мінімум. Аже наразі навіть індексація таких аліментів перекладена на плечі виконавців. Роботодавцю залишається утримувати чітку суму, яку визначає виконавець вже з урахуванням індексації.

Відрахування аліментів проводимо із суми чистої зарплати, тобто вже за мінусом ПДФО та військового збору.

Аліменти у відсотках від заробітку

У такій ситуації бухгалтеру доведеться проводити певні розрахунки. Але спочатку після нарахування зарплати все ж потрібно із неї утримати ПДФО і військовий збір.

Із чистої суми зарплати вираховуємо суму аліментів, яка підлягає стягненню (ч. 1 ст. 70 Закону №1404 та п. 13 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою КМУ від 26.02.1993 №146; далі – Перелік №146).

З огляду на кількість дітей зазвичай аліменти становлять:

1. на одну дитину – ¼ від доходу;
2. на двох – ⅓ від доходу;
3. на трьох і більше – ½ від доходу.

Та на цьому нюанси не завершуються.

У разі одержання виконавчого документу про відрахування аліментів на дітей, ви побачите приписку про те, що сума аліментів на одну дитину не може бути меншою за 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Саме такий мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину встановлено у ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України. При цьому мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Утім це вже справа суду. Адже коли мовиться про гарантований розмір аліментів, то маємо справу із мінімальним розміром, який сплачує батько чи матір у випадку, коли їхні доходи низькі. А ось рекомендований розмір — це той, який встановлює суд у разі достатності заробітку платника аліментів.

Тож ми маємо говорити саме про мінімальний гарантований розмір аліментів.

Отже мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину становить у 2024 році:

1. на дитину віком до 6 років – 1281,50 грн (2563 грн х 50%);
2. на дитину віком від 6 до 18 років – 1598,00 грн (3196 грн х 50%).

Ви могли натрапити в інтернеті й на цифри із максимальним розміром аліментів, який ніби то не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів (у 2024 році для дітей до 6 років – 25 630 грн, а від 6 до 18 років – 31 960 грн). Утім такий показник застосовується виключно тоді, коли йдеться про стягнення аліментів за судовим наказом. Якщо стягувач бажає стягнути аліменти в більшому розмірі, необхідно звертатись до суду з позовною заявою. І вже коли справу суд розглядає у позовному провадженні, максимальний розмір аліментів не передбачений.

Але й це ще не все. Адже передусім слід знати, з яких доходів аліменти можуть обчислюватися, а з яких ні. І першу скрипку тут грає вже згаданий нами Перелік №146.

З яких доходів відраховують аліменти, а з яких – ні

Згідно з п. 1 Переліку №146 аліменти роботодавці утримують з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за сумісництвом.

Роботодавці аліменти утримують з:

1. основної зарплати;
2. усіх видів доплат та надбавок, премій, у т.ч. з оплати за надурочну роботу, за роботу в святкові, неробочі та вихідні дні, із винагороди за підсумками річної роботи, одноразової винагороди (відсоткових надбавок) за вислугу років;
3. відпускних, а також із відпускної компенсації, яка виплачується за декілька років під час звільнення;
4. сум збереження зарплати за час виконання державних і громадських обов’язків (зокрема, військової служби) та в інших випадках збереження середньої зарплати;
5. сум авторського гонорару працівникам;
6. допомоги за державним соцстрахуванням (окрім декретних та лікарняних по догляду за хворою дитиною).

Це не виключний перелік. Також аліменти утримують і з інших видів зарплати, за виключенням перелічених в п. 12 Переліку № 146. Тож до них і перейдемо.

Роботодавці НЕ утримують аліменти з:

1. вихідної допомоги під час звільнення;
2. неоподатковуваної матеріальної допомоги;
3. компенсації працівникові за невикористану відпустку, окрім випадків, коли під час звільнення виплачують компенсацію за відпустку, не використану протягом кількох років;
4. допомоги на лікування;
5. допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами;
6. компенсаційних виплат під час відряджень (зокрема, добових) і в разі переведення на роботу до іншої місцевості;
7. польового забезпечення, надбавок до зарплати й інших сум, які виплачуються замість добових;
8. компенсаційних сум, які виплачують за амортизацію інструментів і зношеність одягу;
9. допомоги по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років;
10. вартості речового, продовольчого забезпечення або його грошової компенсації;
11. дотацій на обіди, вартості путівок до санаторіїв і будинків відпочинку, що надаються за рахунок коштів підприємств.

Яку суму аліментів можна стягнути із зарплати

Законодавство передбачає певні обмеження щодо проведення відрахувань із зарплати.

Зокрема, діє непохитне правило: загальний розмір відрахувань не може перевищувати 50%, а в разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей – 70% зарплати, яка належить до виплати працівникові (ст. 128 КЗпП, ст. 26 Закону про оплату праці та ч. 3 ст. 70 Закону №1404).

Такий висновок зроблено у постанові ВС від 16.06.2021 у справі №161/20072/18.

Якщо працівник бажає щоб з його зарплати утримували більшу суму, ви безперечно за його заявою вправі направляти на сплату аліментів визначену працівником суму його заробітку (навіть усі 100% зарплати за мінусом утримань). У такому випадку до речі не йдеться про відрахування.

У який строк і куди сплачувати утримані аліменти

Це питання врегульоване ч. 1 ст. 69 Закону №1404. Тут читаємо про те, що роботодавці здійснюють відрахування із зарплати і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця. Зробити це слід у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а коли такий строк не встановлено, – до 10 числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення.

Окрім того такі роботодавці щомісяця надсилають виконавцю Звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою наказом Мінюсту України від 02.04.2012 №512/5.

Перш ніж рухатися далі маємо зупинитися на двох запитаннях.

1. Чи можна відраховувати аліменти із лікарняних, які нараховані коштом ПФУ?

Тут варто взяти до увагу позицію ПФУ.

Як зазначають фахівці ПФУ у Вінницькій області суму допомоги, яка надійшла на спецрахунок можна використати виключно на здійснення страхових виплат за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам. Вона не може спрямовуватись на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону. А отже стягнення аліментів з сум допомоги по тимчасовій непрацездатності безпосередньо з окремого рахунку страхувальника чинним законодавством не передбачено.

У той же час аліменти потрібно обчислювати, у тому числі й з лікарняних, адже за нормами Переліку №146 їх потрібно стягнути із такого доходу.

Стягувати ж аліменти, з огляду на позицію ПФУ, будемо з інших доходів (оплати перших п’яти днів непрацездатності коштом роботодавця, зарплати за відпрацьований час). Якщо такого доходу достатньо для відрахування (звісно із урахуванням обмежень щодо відрахування) – прекрасно. Коли ж ні – на суму, якої не вистачає, відобразимо заборгованість за платником аліментів. Її погашатимемо за рахунок доходів наступних місяців. Або ж такий борг працівник може погасити самостійно:

1. внести потрібну суму на рахунок підприємства;
2. сплатити суму готівкою до каси;
3. подати заяву з проханням утримати із заробітку повної суми аліментів за відповідний місяць чи до погашення заборгованості.

Після цього роботодавець перерахує її на рахунки державної виконавчої служби / приватного виконавця.

2. Чи потрібно перераховувати аліменти під час виплати зарплати за першу половину місяця?

Багато роботодавців просто виплачують зарплату за першу половину місяця (аванс) без її нарахування. Але є й ті, хто повноцінно нараховує окремо зарплату за першу та за другу половину місяця.

За орієнтир у відповіді на це запитання слід брати саме подію – нарахування зарплати. Адже саме з нарахованої суми обов’язково стягувати та перерахувати аліменти – пригадайте положення ч. 1 ст. 69 Закону № 1404.

Якщо ж аванс не нараховуєте, а просто виплачуєте, то вважаємо, що обов’язку зі сплати відрахувань ще не виникає. Але можлива ситуація коли суми зарплати за другу половину місяця не вистачить для перерахування за виконавчим документом (йдеться про відрахування, визначене з урахуванням обмеження 50% або 70%), то без відрахування із суми авансу не обійтися, інакше утвориться борг за аліментами.

Бухоблік стягнення аліментів за постановою виконавця

Приклад. До підприємства надійшла постанова виконавця на стягнення аліментів на 3 дітей (6, 9 та 14 років). Сума стягнення присуджена у розмірі 50% від заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. За серпень 2024 року працівнику нарахували 12000 грн зарплати.

Перш за все визначаємо суму утриманого податку на доходи – 2 160,00 грн та військового збору – 180,00 грн. Дізнаємося суму доходу після оподаткування:

12000 грн - 2160,00 грн - 180,00 грн = 9 660,00 грн.

Визначаємо суму аліментів:

1. 50% від суми чистого доходу: 9660,00 грн х 50% = 4 830,00 грн.
2. сума аліментів з огляду на мінімальні суми в розрахунку на кожну дитину (усі діти у віці від 6 до 18 років, тож виходимо із суми 1598,00 грн): 1598 грн х 3 дітей = 4794,00 грн.

Роботодавець утримує аліменти у сумі 4830 грн, адже вона більша за мінімальний розмір аліментів.

Наведемо у таблиці кореспонденцію рахунків (за для спрощення, виплату авансу не показуємо).

Таблиця

Як бачимо, нічого складного. Але потрібно розставити ще два акценти.

Перший. Якщо відрахування проводите із суми оплати перших п’яти днів непрацездатності, то відображайте це записом Дт 663 Кт 685.

Другий. Під час утримання аліментів підприємство одночасно відображає заборгованість перед виконавчою службою / приватним виконавцем. І саме цю суму воно має перерахувати на рахунки виконавчої служби. Тому такою кореспонденцією логічно проводити лише ту суму, яку фактично утримують з урахуванням обмеження (50% чи 70%).

Коли сума, яка підлягає стягненню перевищує обмеження, і в силу ст. 128 КЗпП роботодавець не може утримати її у відповідному місяці, то таку суму перевищення ліпше взагалі не відображати в обліку будь-якою кореспонденцією. Адже коли доходу працівника для утримання недостатньо, у самого підприємства не може виникати заборгованість перед виконавчою службою / приватним виконавцем.

У такому випадку борг перед одержувачем аліментів виникає саме у платника аліментів. Саме тому бухгалтеру варто створити окремий документ довільної форми (наприклад, відомість), де він буде фіксувати такі не стягнуті із працівника суми. В майбутніх періодах її можна буде утримати, звісно, якщо буде достатньо доходу для утримання.

Також інформація про таку заборгованість може знадобитися під час заповнення Звіту про здійснені відрахування та виплати.

Звітність за відрахуваннями за виконавчим документом

Роботодавець, який отримав виконавчий документ, повинен щомісяця звітувати перед відповідною виконавчою службою чи приватним виконавцем – подавати Звіт про здійснені відрахування та виплати (далі – Звіт). За кожним виконавчим документом подаємо окремий Звіт. Строк його подання прямо не встановлено.

Водночас у п. 3 р. Х Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мін'юсту 02.04.2012 №512/5 сказано, що постанова виконавчої служби / приватного виконавця повинна містити:

вимогу щодо направлення звітів про здійснені відрахування та виплати із зазначенням періодичності подання звітів та адреси, на яку необхідно направляти звіти.

Кілька слів про заповнення Звіту.

По-перше, в ньому відомості слід відображати не наростаючим підсумком, а за конкретний місяць.

По-друге, у графі «Утримана сума» потрібно навести фактичну суму утримання за виконавчим документом. Якщо ж через застосування обмежень було утримано меншу суму і через це утворилася заборгованість, то її фіксуйте у графі «Примітка».

Ще один важливий момент. У ч. 2 ст. 69 Закону № 1404 читаємо:

У разі припинення перерахування коштів стягувачу підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи – підприємці не пізніш як у триденний строк повідомляють виконавцю про причину припинення виплат та зазначають нове місце роботи, проживання чи навчання боржника, якщо воно відоме.

Як саме це робити, законодавство не визначає. Тож можна піти одним із двох шляхів:

1. Повідомити про припинення виплат у зв’язку зі звільненням в окремому письмовому повідомленні довільної форми. Наприклад, надіслати лист щодо припинення виплат у межах виконавчого провадження.
2. Подати у триденний строк після звільнення працівника Звіт. У ньому наведіть інформацію щодо стягнень за період від подання останнього Звіту й по дату звільнення, а у графі «Примітки» можна розписати належну інформацію щодо припинення стягнень у зв’язку зі звільненням працівника. Отже тут одночасно і звітуємо про проведені утримання, і інформуємо про припинення виплат.

Аліменти у додатку 4ДФ Об'єднаної звітності

Аліменти, утримані підприємством з фактичного заробітку працівника на підставі постанови виконавця, не включають до складу оподатковуваного доходу одержувача аліментів – пп. 165.1.14 Податкового кодексу України. А отже з аліментів не утримуємо ані ПДФО, ані військовий збір.

Водночас суму аліментів податківці воліють бачити у додатку 4ДФ до Об’єднаної звітності. Для такого доходу навіть передбачена ознака доходу – «140». Для того щоб показати такий дохід у додатку 4ДФ, потрібно знати реєстраційний податковий номер платника податків, який є отримувачем аліментів. 

Багато хто справедливо вважає, що фіксувати аліменти у додатку 4ДФ не потрібно. Якщо підтримуєте таку позицію, можете апелювати до того, що:

1. підприємство не є джерелом виплати доходу для отримувача аліментів;
2. виплату одержувачу здійснює не підприємство, а виконавча служба / приватний виконавець.

Працівнику, щодо якого одержано постанову виконавця не нараховано жодних доходів (через відпустку без збереження зарплати тощо). Як діяти?

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим за 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. А отже визначати зобов’язання працівника за кожен місяць, адже воно виникає незалежно від наявності доходу.

Коли відрахування визначене у твердій сумі, то сума боргу дорівнюватиме цій сумі, інакше борг буде визначено у мінімальному розмірі. Такий борг фіксуємо у Звітах в графі «Примітки», тут же варто навес­ти пояснення причини появи заборгованості.

Яка відповідальність за помилки у відрахуванні за виконавчим документом

Під час стягнення аліментів важливо все зробити правильно. Адже, якщо ви утримаєте більше ніж потрібно (зокрема, без дотримання обмеження 50% або 70%) буде порушення законодавства про працю – зарплата виплачена не в повному обсязі. А за це абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП передбачає накладення фінштрафу в трикратному розмірі мінзарплати (наразі 24000 грн) та адмінштраф на винну посадову особу у розмірі від 510 до 1700 грн (ст. 41 КпАП). Щоправда, у період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені 265 КЗпП, не застосовуються (ст. 16 Закону України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

Якщо ж не виконати законні вимоги виконавчої служби / приватного виконався і не відрахувати менше, ніж потрібно, або взагалі не провести відрахування – йтиметься про невиконання таких. За це ч. 4 ст. 18 та ч. 1 ст. 76 Закону № 1404 передбачають:

За невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

Йдеться у першу чергу про адмінштраф від 850 до 1700 грн (ст. 188¹³ КпАП).

Але можлива й кримінальна відповідальність. Так, умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, які набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню карається штрафом від 8500 до 17000 грн або позбавленням волі на строк до трьох років (ст. 382 ККУ).

Висновки

1. У разі одержання від виконавчої служби / приватного виконавця постанови про стягнення аліментів, роботодавець має їх стягнути із доходу працівника–платника аліментів.
2. Законодавством визначена мінімальна гарантована сума аліментів у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
3. Утримані аліменти роботодавці перераховують на рахунок органу державної виконавчої служби / приватного виконавця. Зробити це слід у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику.
4. Під час утримання аліментів важливо дотримати усіх норм, адже у разі утримання більшої суми, ніж потрібно, можна наразитися на штраф. Відповідальність також передбачена й за неутримання аліментів.

Василь ЦИГАНЕНКО, редактор 7eminar

Шаблони та зразки документів:

Заява про утримання аліментів за ініціативою працівника

Наказ про утримання суми аліментів із заробітної плати працівника

Звіт про здійснені відрахування та виплату аліментів

Лист щодо припинення виплат у межах виконавчого провадження